|
Свято Букваря
Обладнання: обкладинка «Читанка»,
«Математика», «Українська мова»; дзвоник; шапка для Незнайки, дошка, на
якій чіплятимемо подаровані букви; надруковані букви; цифра «2»; букви
«І» «В» намальовані з руками; з дроту зроблені букви «ге» і «ге»; для
букви «й» «берет» на голову; маска кошеняти.
Музичний супровід: «мінусовка коломийок»,
«мінусовка» «Маленькая страна»,
«мінусовка «Із сиром пироги»» «Бескозырка белая»,»Кузнечик»,»Ну что
сказать?».
ХІД СВЯТА
Учитель
Ось
над Широким
Зайнялась
зоря.
В нашій школі, славне свято -
Свято
букваря.
Добридень!
Раді вас вітати на нашім урочистім святі! Ну що, усі зібралися у залі?
Діти: Та ні, когось не
вистачає…
Учитель Кого? Самі ж бо
відгадайте, а потім радо привітайте.
До школи радо хто
спішить?
Старанно хто уроки
вчить?
Хто хоче все на
світі знать,
Уміє і
читать-писать?
Усі
їх завжди пізнають.
Скажіть-но,
як цих діток звуть?
Діти: ШКО-ЛЯ-РІ!
Учитель Хто радує і тат,
і мам?
Хто кожну справу
робить сам?
Хто дружно й весело
співа,
Родину щастям
зігріва?
Усі їх завжди
пізнають.
Скажіть-но, як
цих діток звуть?
Діти: ШКО-ЛЯ-РІ!
Учитель Що ж, вітайте! Ось він – наш зірковий перший клас!
«Мінусовка» «Маленькая страна» (діти
танцюють)
Сергій.
Є святкових днів багато
На
листках календаря.
А
між ними й наше свято -
Вшанування
Букваря.
Влад. День вітання і
прощання –
Свято перших букварів Перша сходинка
зростання
Для найменших
школярів.
Даша. В путь щасливу і широку Всіх виводить перший клас.
До уроку, до уроку
–
Чуєш дзвоник кличе
нас!
Міша. Любі
гості мами й тата,
В нас – Букварикове свято.
Добре, що прийшли до
нас
Ви у гості, в перший
клас.
Пісня
«Ми браві першокласники», (на мелодію пісні
«Бескозырка белая»)
Ми браві першокласники,
І все у нас гаразд.
Сьогодні ми зібралися,
Щоб вам прозвітувать. Приспів
Щоб все на
світі знати,
Потрібно працювати,
Щоб школу закінчить,
В престижний ВУЗ вступить.
Щиро всіх вітаємо
І
шлем палкий привіт!
І
ми усім бажаємо
Уроки
вчить як слід.
Приспів той же.
Щоразу на уроках
Багато запитань.
Помалу, крок за
кроком,
Ми йдем в країну знань.
Під пісню «Незнайка на Луне» (В. Меладзе) забігає Незнайко
Незнайко (Назар)
Одяг
обвішаний буквою «ен»
Ой!
Ой! Ой! Насилу врятувався!
Учитель Що це за несподіваний гість? Ви, діти,
його впізнали? (Так)
А звідки ви його
знаєте?
Кіра Він до нас на математику приходив,
задачі нам задавав.
Йому шматочок Сонця
на голову впав.
В Він машину
казкову сиропом заправляв.
Незнайко Добрий ранок!
Учитель Який ранок? Адже це день.
Незнайко А я не знаю чи
ранок, чи день, чи вечір.
Учитель А чому це ти так репетував? Незнайко Та то я від злодія втікав.
Учитель
Від злодія? Від якого?
Незнайко Від звичайного,
який хотів у мене украсти мою шапку.
Учитель Твою шапку? А навіщо вона йому?
Незнайко Як це навіщо? Ви хіба не знаєте? Чим більша шапка, тим
розумніша голова!
Учитель Ой, Незнайко! Не сміши нас! В тебе
розумна голова! Ти ж нічогісінько не знаєш. Тому тебе і прозвали Незнайком. Краще
сідай, дивись і вчись на нашому святі Букваря.
Незнайко На чому? На чому? На святі букваря? А де ж ваш буквар про
якого ти говориш?
Учитель Ми Букварика чекаєм…
(розгублено)
А його усе немає…
Де
ж так довго забарився?..
Може,
в лісі заблудився?..
- Давайте його покличемо «Букварику,
запрошуємо
в гості!»
Лунає мелодія «Коломийки»
О, чуєте, хтось пісеньку співає.
Буквар Коломийка Артем Кісільов
Ой, веселий я
Букварик
Весело співаю,
Бо веселе свято в школі
Я сьогодні маю.
Так, так весело
співаю.
Бо веселе свято в
школі
Я сьогодні маю.
Ой,
розумний я Букварик,
Все
про себе знаю,
Свої
літери слухняні
Вже
в слова єднаю.
Так,так
все про себе знаю.
Свої
літери слухняні
Вже в
слова єднаю.
Ой, щасливий я Букварик
І тому радію,
Що всі діти в першім
класі
Вже читати вміють.
Так,так і тому радію.
Що всі діти в першім класі
Вже читати вміють.
Ой, святковий я Букварик,
Прошу всіх на
свято.
Кожну літеру всі разом
Будемо вітати.
Так, так будемо вітати.
Звертається
до Незнайки
Добре літери вивчай,
Потім — у склади складай.
Як складеш їх у слова —
Розпочнуться вмить дива.
Все зумієш прочитати:
Що читають мама й тато,
Назви вулиць та казки,
Вірші та товсті книжки
Про русалку чарівну,
Про Ягу стару й страшну,
І про лицарів чудових,
І про гномиків казкових...
Тож ні маму, ані тата,
Ні сестричку, ані брата
Не проси та не чекай,
Просто сядь та почитай!
Учитель Ну, що зрозумів Незнайко навіщо
треба вчити букви?
Незнайко Зрозумів. Букви треба знати, щоб багато хороших книжок
читати. А можна я у вас на
святі посиджу? Може ще чомусь навчусь?
Учитель Сідай, будь ласка. Нам приємно, що
ти бажаєш вчитися.
Буквар Гей ви букви, жвавим кроком, раз, два,
три. (крокує)
Вчили вас 105 уроків, раз, два, три.
(крокує)
Через те вас добре знають,
З вами вже слова читають, раз,
два, три, раз, два, три. (крокує)
Міша.
Попереду йде Букварик, раз, два, три.
(крокує Буквар)
В Всі його давно
чекають, раз, два, три.
Кіра Любий наш Букварику!
Наш найперший друже
Ми тебе порадувать
Хочем дуже-дуже!
Влад
Бо
ти сьогодні – іменинник!
І вік твій зовсім не
малий…
Справляв свої ти
іменини
Чотириста сімдесят
сім разів!
Сергій
Що ж ми
для тебе готували?
Вже час дізнатися
настав…
В чарівнім місті
побувати,
Куди ти шлях нам
показав…
Пісня
„Гей, чули, чули, чули …”
(на мелодію пісні „Із сиром пироги”)
Прийшли ми
всі на свято,
На свято Букваря,
І вивчили всі букви,
Усі: від А до Я.
Приспів
Гей, чули, чули, чули,
Гей, чули, чули, чули ви.
З буквариком ми дружим,
Він з нами назавжди.
У нас сьогодні свято,
Шануєм Букваря,
Відкрив він нам дорогу
До знань від А до Я.
Приспів той же
Вчитель:
Починаємо подорож в країну
Букварію. До нас на свято прийде
багато гостей, які принесуть нам вивчені букви.Ось і перша гостя – мама.
А яку ж букву вона принесла?
Мама
тягне сина за руку, саджає за парту, дає «Азбуку», «кошеня» лежить на
дивані
Мама (Олена
Головіна)
Букви вчи, не йди нікуди,
А то гірше тобі буде.
Ось тобі секундомір –
Звичайний годинник
Потім себе перевір.
А прийде додому тато,
Йому будеш звітувати! Ж я ж біжу до перукарні
І даю тобі пораду:
Краще справою займися,
Щоб успішно в школі вчиться!
(віддає букву М)
Хлопчик
відкриває «Азбуку»
Хлопчик (Едік Кубаткін)
Дивна якась буква, схожа на дах, та ще й
поясок посередині причепила.
Як же звать цю букву?
Лунає
музика, вибігає Червона Шапочка з корзинкою (Даша Виходцева)
Пісня «Якщо довго, довго
…»
Якщо довго, довго, довго,
Якщо довго по доріжці,
Якщо довго по стежині бігать,
тупать і стрибать,
То напевно, то напевно, то звичайно, то
звичайно,
То можливо, то можливо, можна
в школу нам прийти.
А – а – вчаться там діти великі й малі,
А – а – знань їм
багато дають вчителі.
А – а – там навчаються читати,
А – а – і
писати, й рахувати,
А – а – там цікаво всім завжди.
Ось тобі буква Аа: і велика, і мала (простягає
букви),
Хлопчик Спасибі тобі буква «А» (йде і чіпляє на дошці -
алфавіті букву «А»)
З′являється буква «Д» з «2» на
грудях
„Д” (Настя Копачинська і Юля Безусова)
Я чула, що Червона
Шапочка до школи готується. Так ось – я буду її найкращою подругою.
2” співає пісню на мелодію
„Кузнечик»
Я дуже гарна
дівка,
Зовусь я просто
Двійка.
У ледарів завжди
я
В
щоденнику живу
І
вдень, і вночі (2р.)
У ледарів завжди я.
І вдень, і вночі (2р.)
В щоденнику живу.
Люблю я погуляти,
погратись і
поспати,
А от уроки вчити
я зовсім не люблю.
Ні вдень, ні вночі (2р.)
Я зовсім не люблю.
Ні вдень, ні вночі (2р.)
Я зовсім не люблю.
Діти, треба Червоній шапочці такі друзі? Букву ми
візьмемо і Юлю з Настею візьмемо до себе в друзі, а ось 2 проженемо з
класу.
Виходить, потягуючись «Лінь» (Оля Власович)
„Л” Лінь Мене звуть просто – тітка Лінь.
Я з Двійкою дружу.
Я – Лінь хороша, бо
дітей жалію,
За ними я ходжу, як їхня тінь,(імітує
рухи, йде за Червоною Шапочкою)
Для них готую спокій і
безділля.
Дитиночку приспати –
так люблю!
Хай будуть ручки в неї
білі, наче з вати!
З дітьми я разом їм,
охоче сплю,
Не требам діткам лишньої
мороки,
Ідіть, як котики
сліпенькі, навмання.
І не ходіть ви в
школу більш ніколи. (віддає букву
Л)
І
цю гостю ми не хочемо більше слухати, а Олю залишемо у себе
Шум дітей
З
крісла говорить Киця
Киця (Лєра Михайлова)
Мур-няу!..
Хто це галас тут здійняв?!.
Знову цей Едік!
Треба знать тобі ті
букви?
Краще грайся, розважайся
І нічим не переймайся…
Літери? Це просто
дивно!
І кому вони потрібні?
У– горбате (З′являється буква У),
А – нерівне..
Ну а цю… Не треба й вчити!
(показує на літеру «Ц»)
Я без них не знаю лиха
І гуляю у дворі!
З мене приклад всі беріть
І уроки не учіть!
ФОНОГРАМА «НУ ЩО СКАЗАТЬ?»
Киця співає пісню на мотив «Что сказать»
Киця
Безтурботно пісні я співаю,
І гуляю сама по собі,
Ваших клопотів, люди, не
знаю,
І спокійно на серці
мені.
Я красива, струнка і весела,
Я подобаюсь друзям
своїм,
Серед кішок усіх –
королева,
І крім «Віскас», нічого
не їм.
Ну
що сказать? Ну що сказать?
Жила б і не тужила,
Якби ж от дітям розум дать,
Щоби урок не
вчили…
Ну що
сказать, ну що сказать?
Хай
добре знають всюди:
Кому
потрібні Букварі?!
Та
викиньте їх, люди!
Киця втікає, збиваючи на своєму шляху «І», «З», «В», які йдуть
назустріч
«І», «З»,
«В» (Нікіта Чепель)
Привітались на шосе
буква І та буква «Зе»
Де ж вони? Ну й дивина:
З двох з’явилася одна.
Їй дали ім’я нове.
Стала літера вже «Ве».
Спробуйте скласти з нас слово.
Діти … «віз» - це старовинна машина.
«І».
Вчитель- Гей, хлопчик!
«І», «Ї» - Я не хлопчик. (Сергій і Влад)
Вчитель - Гей, стовпчик!
І», «Ї» - Я не стовпчик!
Вчитель - Так хто ж ти?
«І», «Ї» - Я букви Ї.
Вчитель - А як же вас треба розрізняти?
«Ї» - Дивись уважно на мої дві
крапки
«І» - і на мою одну.
Вчитель - А що ви вмієте?
«І», «Ї» - Ми з вами ігри
проведемо. Згодні?
„ В кожному ряду закресліть
зайву букву”
Слайд К К Х К К К К К
С С С С О С С С
Е Р Е Е Е Е Е Е
Н Н Н Н Е Н Н Н
- Яка буква зустрічається двічі?
(на аркуші розкидані букви)
О К Л А Б В Ш Н С З Б У
Вчитель Спасибі вам.
«І», «Ї» (прикріплюють букви
до дошки). Ми побігли.
Вчитель Цікаво.Хтось загубив (піднімає їх)
ключки для хокею.
„Г” (Мар’яна)
(букви вдягнуті на руки)
Га-га-га та ге-ге-ге.
Я весела буква «Ге»
Ми не ключки для хокею
Дві сестрички славні ми.
Га –га – га та ге – ге - ге
Я ж - красуня буква «Ге».
Букви «Ге» і «Ге» ставлять себе в алфавіт
Вчитель
Виходять букви «И», «Й», взявшись за руки
«И» Кажуть „И” великої
немає, (Микита
Підгорний)
„И”
слова не починає,
А як
же це? Скажіть мені:
- И –
и – и ! – плаче голосно дитина в дворі.
Тому
з сьогоднішнього дня
я
всім забороняю
Мене так сильно ображать.
«Й»
Ти не злися, друже , (Микита
Боцько)
Подивись
на мене краще,
(звертається до залу)
Буква
«Й» ,всі знати мусять,
Народилась
в капелюсі. (знімає капелюшок)
Ані
вдома, ані в школі
Не
скида його ніколи.
Чути
дзижчання бджіл
На головній бджолі буква «Б»
Танок «Бджілка»
під пісню Аліни Гросу
«Е»,
„Е!” – сказала буква Е,
„Бджола мене – не
здожене!”. Юра Григор’єв
І, махнувши нам рукою,
Е – зробилася луною .
Буква Є
(корзинка з солодощами) Анточ Кирил
Є – ріжечок – місяць,
Лиш вона не сходить з місця.
Аж пригнулась буква Є.
Ось,
будь ласка, подає
Найщедріша
буква Є –
Все
для всіх у неї є.
Дістають з корзинки букви «Е», «Є»,
прикріплюють їх на дошку
Вчитель Ну й цікаві букви в нас,
Ходять завжди
разом.
Що це за букви?
” Ми прийшли до вас
разом.
Здогадалися чому?
Я Я ходжу на животі
Я не літера проста,
Я пом’якшую слова.
Я ж на своїй одній нозі
Вам ребуси приніс
Ребуси
* 7 я (сім’я); * Ю нота „ля” (Юля); * Є ноти намальовані (єноти);
* 100 лик (столик); * 100 рож (сторож); * 100 рона (сторона); * 100 ляр (столяр);
* мі 100 (місто).
Виходять .Вибігають букви „Ш” – „Щ”
„Щ” Букві Щ сказала Ш:
- Ти стрибаєш, як лоша.
Я на тебе дуже схожа,
Хоч стрибати так не можу.
„Ш” -А відгадка тут
проста:
Я – з хвостом,
Ти – без хвоста.
Вибігають букви „Ш” – „Щ”
Хлопчик
Є тут буква –шестиніжка:
на сніжинку схожа
трішки.
Трохи схожа на
жука.
«Ж» Вилітає жук і
жужжить, співає «Добрый жук» Кароліна Боцько
„Я” Стрічок дві, один вінок – Даша
Буква Я іде в танок.
Прикріплює букву до дошки
„Т” Ой, засиділись ми з
вами Мар’яна
Буква «Я» завжди права
Танок –
пісня «Подоляночка»
У Подоляночки буква «П» Юля Безусова
„Ю” Я давно усім
відома:
Перед Я
завжди стою.
Я стою у слові
Юля,
І в словах
сміюсь, гуляю.
Ой, яка я
вся красуня,
Буква
Ю-Ю-Ю.
Я хочу подарувати ці
незвичайні кульки з літерами. Назвіть їх. (Ш,Щ)
Прикріплює букву до дошки
„С” Я прийшла до
тебе в гості, (звертається до хлопчика) ,щоб смішинки розказать Роман
Смішинки
Проспав
Школярика вчитель
спитав
- Хто приклад тобі
розв'язав?
Бабуся, матуся
чи тато?
- Не можу я точно сказати, -
Бо вчора
зарано ліг спати.
Відповідь
Який, скажи,
тобі з предметів, Лізо,
Найбільше до
вподоби?
- Телевізор.
Що важче?
- Що важче, Галинко, кілограм
вати, чи кілограм заліза?
- Нерозумне запитання
Грицю.
- А то чому? Кілограм
завжди є кілограм.
- Ну, якщо ти така розумна,
то давай я тобі на босу ногу кину кілограмову гирю, а ти мені — кілограм
вати.
Забув
На уроці вчителька
звертається до Гриця:
— Підкажи-но мені, будь
ласка, на чому ми зупинилися минулого разу?
— Вибачте, Світлано
Володимирівно, але я також забув.
„Ф” Знає добре
буква кожна, Міша
Що хворіти їй не можна,
І тому на фіззарядку
Всі побігли без
оглядки (вибігають букви «Х», «Ч», «О»)
Зупинилися сестрички
На пісочку біля річки.
Хлопчик Буква «еф»
гукає збоку:
Ф” - Всім узятися у боки! (букви «Х», «Ч», «О» виконують вправи) (Настя Копачинська проводить зарядку)
І робіть, як я, дівчатка, -
Починається зарядка!
Прикріплюють букви до дошки
Незнайко Побував я
на святі чудовому.
Діти,
ви всі молодці.
І
тепер знаю,
що
в алфавіті вас 33.
У вас міцна сім’я.
І ви складаєте слова від А до Я.
Учні, для прощання з букварем „Шикуйсь!”
Виходять ті, хто говорить слова
Буквареві
Даша
. Добрий Букварику! Перша книжко!
Навіть поплакати
хочеться трішки.
Міша Жаль розлучатись, хоч треба Ми
не забудем ніколи про тебе.
Кіра . Спасибі тобі за добру науку
За паличку
першу і першу букву.
Влад За перше слово, за першу казку,
За першої
вчительки щиру ласку.
Учень 5. Ми пам’ятатимем
довгі роки
Мудрі й повчальні
уроки твої.
Буквар Всі літери
прочитані.
Усіх їх – 33.
Тепер всіх вас
учитимуть
Підручники нові.
Мені ж час повертатися
В майбутній перший
клас.
Незнайко Я
зрозумів, що треба слухати, запам′ятовувати і знати, тому повертаюсь в
мою Сонячну країну, щоб навчати інших. Знання – це скарб, а вміння
вчитись – ключ до нього.
Пісня „Чого вчать у школі”
Виходить Буквар і Незнайко.
Входять підручники
Читанка
Я – читанка нечитана, (Лєна Головіна)
Навчатиму ваш клас.
Я з вами говоритиму
Про наш прекрасний час.
Рідна мова Я не з
лісу, і не з поля. (Коноплянко Рося)
Нелегка
у мене доля.
Через радість та
біду
Я з віків до вас
іду.
Я дитину
колисала,
Батьківщину захищала,
І від роду і
до роду
Зберігала
свою вроду.
Всі народи
мову мають,
Всі пісень
своїх співають,
Бо хто
має мову рідну,
Той
багатий, а не бідний.
Математика 1, 2, 3,
4, 5 –
(Денис Чепель)
Вміють діти
рахувать,
Але хто мене не
знає,
Хай даремно не
гуляє.
Хай в науці кожен привчиться
Покуштувати і
хрону, й перчиці
Завжди
треба намагаться,
Знать уроки на „12”.
Читанка А зараз, школярі, настає урочиста мить – ви даєте клятву:
Буду я в школі вчитись читати,
гарно писати
і рахувати.
Буду в альбомі
своїм малювати
Твори писати,
вірші вивчати.
Учні Клянусь!
Клянусь!
Читанка Обіцяю не
пінитись,
добросовісно трудитись.
Вчителів всіх поважати
І оцінки гарні
мати.
Учні Клянусь!
Клянусь!
Читанка Книги й
зошити любити
Берегти, а не губити.
Акуратним завжди
бути,
Щоб нічого не забути.
Учні Клянусь! Клянусь!
Читанка Буду
вчитись я сумлінно
І поводитись
відмінно,
Щоб батьки могли
радіти,
Що такі в них
гарні діти!
Учні Клянусь!
Клянусь!
Співають пісню, танцюють танок на
мелодію „Миллион …”
В школу прийшли ми малі,
В школі нас вчитель зустрів,
І, як буває завжди
Вчитель почав всіх нас вчить.
Приспів
День за днем (3р.),
Вчились ми.
Вчились ми (3р.)
І росли.
А сьогодні на святі своїм прийшов час
Попрощатися всім нам з букварем.
Ми подорослішали всі
Рік не пройшов задарма.
Знаємо букви усі
І всі рахуєм до 100.
Приспів той же
Вчитель Дитинство
веселковими мостами,
Як в казці, швидко – швидко
пролетить,
А потім юність росами – стежками …
Всі роки в школі – найсвітліша мить!
Тому
у дружбі, радості зростайте,
Хай сонце щастя світить вам щораз.
І перше свято це запам’ятайте.
Нехай
щастить вам в добрий час!
|
|
